Новокаховская Епархия



Наш баннер:
Новокаховская Православная Епархия







Архив новостей

Новини



10.03.2019 

ПОСЛАННЯ
ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО ФІЛАРЕТА,
АРХІЄПИСКОПА НОВОКАХОВСЬКОГО
І ГЕНІЧЕСЬКОГО,
З НАГОДИ ПОЧАТКУ
СВЯТОГО ВЕЛИКОГО ПОСТУ

«Бог обіцяє нам Царство — і ми нехтуємо Ним;
диявол готує нам геєну — і ми шануємо його»
Святитель Іоанн Златоуст

Возлюблені в Господі отці, браття і сестри!

З ласки Божої ми знову стоїмо на порозі Святого Великого Посту. Швидко минули тижні, коли ми готувалися до входу у пісні подвиги, і ось сьогодні — початок.

Що ж нині починається? Більше або менше утримання від їжі? Багато поклонів та тривалі богослужіння? Темні ризи духовенства та особливі постові піснеспіви? Так, але не тільки це. Наважуся сказати: і не стільки це! Для тих, хто збирається постувати по-справжньому, настає час спроби змінити своє життя, і змінити докорінно.

Найперше слід переглянути систему цінностей, і зробити так, щоб саме Бог був на першому місці в нашому житті, щоб Він став Царем і Господом нашого життя. Ми живемо, виділяючи Богові дещицю від нашого часу, від наших сил, від наших здібностей. Бог надто часто для багатьох із нас стоїть на периферії життя, і ми спромагаємося згадувати про Нього найчастіше за приказкою: «Як до горя — так і до Бога». Але ж це ненормальний стан речей! Бог — скарбниця благ і Життєдавець, і тільки в Ньому ми можемо жити справжнім людським життям, мати «життя, і життя вдосталь» (Ін. 10. 10). Якщо цим постом ми спробуємо зробити так, щоб приділяти Богові більше сердечної уваги, часу і сил, вірю: наше життя обов’язково зміниться на краще.

Всі ми потребуємо покаяння. Нагадаю, що справжнє покаяння — не просто визнання, що «в тому і в цьому грішний», що «так згрішила, і ось так також». Покаяння — докорінна зміна всієї внутрішньої людини, а найперше розуму. Недаремно таким великим визнається покаяння, що святі отці вважали: хто бачив свої гріхи — вищий від того, хто бачив ангелів. Та покаяння є справою важкою. «Царство Небесне силою береться, і ті, хто докладає зусилля, здобувають його» (Мф. 11. 12), — свідчить Святе Письмо. Отже, покладаючись на всесильну Божу допомогу, спробуймо цим постом покласти початок справжньому покаянню.

Та будь-яка справа неможлива без молитви. Хвала Богові, вдячність за Його благодіяння, прохання про допомогу, принесення покаяння Небесному Отцю — все це свята і всесильна молитва. Наша звичка «вичитувати» молитви, нашвидку і без увагу вимовляти або читати священні слова дає гіркі плоди: Небо ніби закривається перед нами, і ми не відчуваємо відповіді на те, про що просимо. Молитва — спілкування з Богом, але ми, забуваючи про Бога скільки вже часу прожили без Нього! І тепер ми почуваємося дорослими, які вперше побачили батька, з яким розлучилися в далекому дитинстві: не можемо знайти потрібних слів, не розуміємо, що каже батько, не знаємо, як правильно спілкуватися з ним. Тому молитві слід учитися, а тривалість навчання — ціле наше земне життя, і немає межі досконалості в молитві.

Справжня молитва можлива, коли ми докладемо зусиль для очищення серця, оскільки, за Словом Божим, «чисті серцем … Бога побачать» (Мф. 5. 8.). Засмічене гріхами серце не може бути місцем, де живе Бог. Потьмарене око душі неспроможне побачити світло Божественне. Спотворена страстями душа не відчуває справжньої радості. Тому присвятімо час посту очищенню дому нашої душі. Докладаючи зусиль до цього, просімо Бога про допомогу. У наших боріннях тільки Господь зможе по-справжньому піклуватися про нас. У найтяжчі часи Бог — наш Помічник і Покровитель. Він через пророка Ісаю свідчить: «Невже забуде матір своє немовля, не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду» (Іс. 49. 15).

Святитель Іоанн Златоуст говорить грізні слова: «Бог обіцяє нам Царство — і ми нехтуємо Ним; диявол готує нам геєну — і ми шануємо його». Звикнувши жити в гріхах, ми не розуміємо всієї небезпеки такого життя, оскільки не бачимо геєнських мук тут і зараз. Водночас ми не бачимо смислу і в житті за Заповідями, оскільки не отримуємо нагороди прямо зараз. Піст є тим часом, коли цю страшну ситуацію можна почати змінювати.

Пам’ятаючи про Царство Боже, яке є «не їжа, не пиття, а праведність, мир, радість у Святому Духові» (Рим. 14. 17), знаючи й те, що геєна готує «плач і скрегіт зубів… муку вічну» (Мф. 25. 30, 46), ввійдемо в Піст. Він, за словами церковного піснеспіву, — «мати цнотливості, викривач гріхів, проповідник покаяння, життя ангелів і спасіння людей».

Хай Господь допоможе всім нам, пройшовши пісний шлях і здобувши потрібні для кожного духовні плоди, в радості зустріті і Світле Христове Воскресіння!

З любов’ю і благословенням,

+ Філарет, архієпископ Новокаховський і Генічеський

Прощена неділя 2019 року

Все права защищены © 2008 г.
Сайт создан при поддержке компании Linecore